ІТ-галузь вже давно називають рушійною силою української економіки. У 2015 році експорт українського програмного забезпечення приніс країні близько $ 2,5 млрд. При цьому, наша країна була визнана першою за кількістю IT-фахівців серед усіх європейських країн.

Згідно з інформацією IT Outsoursing News, сьогодні понад 100 тисяч українських програмістів працюють в різних компаніях, а українська спільнота ІТ-фахівців є найбільшим  Європі. За прогнозами аналітиків, уже до 2020 року кількість ІТ-фахівців в країні збільшиться майже в два рази і досягне 200 тисяч.

З огляду на настільки оптимістичні прогнози, цікаво поглянути на те, як же планується підтримка настільки перспективної для країни галузь з боку держави.

Що і навіщо

31 березня Верховна Рада України прийняла постанову «Про рекомендації парламентських слухань на тему:« Реформи в сфері інформаційно-комунікаційних технологій і розвиток інформаційного простору України ». Ініціатором слухань виступив комітет з питань інформатизації та зв’язку, очолюваний Олександром Данченко. Незважаючи на те, що даний документ містить рекомендації, а не точні інструкції, депутатам вдалося проголосувати за його прийняття тільки з другого разу – і то,  з мінімумом необхідних голосів.

Втім, навіть це зрушило справу з мертвої точки, і тепер Кабінет Міністрів так чи інакше повинен буде врахувати зазначені пропозиції та зауваження в своїй роботі, і відзвітувати про виконання цієї постанови 1 липня та 1 грудня поточного року.

Як зазначив Олександр Данченко в своєму блозі напередодні парламентських слухань, над проектом постанови цього року працювали кращі експерти галузі, отже, ключова відмінність документа – відсутність популістських промов і пропозицій, які неможливо реалізувати в Україні протягом року.

Над остаточною редакцією документа працювала група з представників провідних профільних асоціацій: ІнАУ, АПІТУ, ІТ-України, ТЕЛАС і багатьох інших, в тому числі і окремі галузеві експерти.

Основні напрямки розвитку ІКТ згідно з держпрограмою

• Затверджені рекомендації слухань повинні реалізувати створення сприятливих умов для розвитку ІТ-економіки: для розробників ПЗ – спрощення зовнішньо-економічної діяльності і можливість безперешкодно співпрацювати з ТОВ-контракторами, для провайдерів – спрощений доступ до кабельних мереж та розміщення обладнання.
• Також депутати вирішили захищати ІТ-бізнес від атак і перевищення повноважень представниками силових структур під час перевірок.
• Документ вимагає імплементації умов розвитку електронного урядування, підвищення ефективності та зниження вартості державних закупівель в ІТ-сфері за рахунок їх консолідації, ведення активного громадського контролю за цим процесом.
• З метою впорядкування державної політики в сфері інформатизації повинна бути розроблена відповідна стратегія, зокрема на базі досвіду ЄС, і відновлена ​​ефективна робота Національної програми інформатизації.
• Відповідно до прийнятої постанови також консолідуються  повноваження державних структур у сфері ІТ в єдиному центральному органі виконавчої влади – виконати це доручено Кабінету міністрів.
• З питань кібербезпеки, запропоновано створити підрозділи з кіберзахисту в профільних органах влади і ввести умови для державно-приватного партнерства щодо захисту критичних об’єктів інфраструктури.
• Також в Україні збільшать випуск ІТ-фахівців, а в старших класах школярі вивчатимуть основи програмування.
• Крім того, громадяни України, які не мають безпосереднього відношення до ІТ сфери, отримають свій профіт в якості запланованого впровадження 4G і високоякісного телебачення, а також систему оперативного оповіщення про надзвичайні ситуації – все це в свою чергу передбачено прийнятих рекомендацій.